Про кози

Напишу це більше для Веліни, хоча можливо й для себе, розкласти по місцях досвід. 

Першу нашу козу ми завели частково спонтанно, було місце, можливість та цікавість, як тільки ці показники сумістились ми вирішили заводить. Пошукали по інтернетах породи, послухали людей та почали шукати Зааненську породу, як саму молочну.

Берту ми знайшли аж у Лубнах, їй тоді було 1.5 року і віддавали її дуже дешево.

Про те, як я віз її з Лубнів по роздовбаним дорогам, вже написана історія, це при тому, що вона хоч і була худа, але сам я підняти її не міг.

через день чи два, під дикі крики Берти, ми вирішили, що кози стадні тварини і взяли в селі козеня, для компанії.

Так у нас з'явилась Зухра.

То було дві зовсім різних кози з різними характерами. Якщо Зухра бігала за нами мов собача, підходила на кликання і давалась гладити, то Берта дичилась, не дозволяла себе гладити. А про те щоб відв'язати її не могло бути й мови.

Та ми любили їх обох, хоча Берта мабуть мала голодне дитинство, бо жерла мов корова. Реально, вона одна з'їдала стільки ж скільки Зухра і ще 4 вівці. Але доки ми сподівались отримати від неї приплід та молоко, на це не зважали.

Коли ж вона виявилась порожньою, то подальша доля її була визначена.

Це вівця Шиза, яка на другий же день виламала двері в сараї та втекла у поля, де я її ловив машиною, ледве впіймав і то тільки тому, що вирішив - краще шашлик ніж втрачені гроші))

Це Шиза та її первістка й пара романівських овечок, дуже милі істоти але такі вівці.

Ото в селі розумієш звідки взялась образа - Вівця))))

Якщо підсумовувати, то я задоволений своїм досвідом тваринництва, хоча й довелось його терміново згорнути через особисті проблеми, та при нагоді ми продовжимо.

Головні правила, які я для себе зрозумів, це тваринами потрібно займатись в задоволення інакше то каторга. Якщо тварина спричиняє купу клопоту, то йде на м'ясо, бо воно не вартує нервів, це не домашня собачка чи котик, щоб з ними панькатись та терпіти вибрики. Козами може займатись навіть такий лінюх, як я))))

А характер у кіз вирішується смаколиками і своїм характером, бо якщо тварина бачить, що ти не можеш дати їй ради, то і кіт на голову вилізе.

Усе вище написане особиста думка автора))))