День сьогоднішній

На що дивимось при виборі дому

Про дауншифтинг

Піднебесна Христанівка, газова знову

В нас морозець і трішки притрусило снігом. Оце руде котиськи, навіть не знаємо кіт це чи кітка. Живе в нас на соломі ще з літа, харчувавсь на компостній купі. Тут сільські коти їдять усе, від картопляної шкірки, до черствого хліба. Десь літом він потрапив якійсь собаці в зуби, чи лисиці, чи кабану, бо в боці була діра з кулак, думав що здохне, бо в руки скотинка не давалась.

 Десь тижня два його не було, а потім знову з'явився. Зараз вже навіть сліду не залишилось, а був весь бік розворочений, аж нутрощі видко. Тепер він і далі живе в соломі, періодично об'їдаючи нашу Берту, а як стали морози. почав приходити на поріг і дико кричати. Певно, що в дім його ніхто не пустить, але підгодовувати я його почав, вже навіть далось в руки і прибігає на киць киць.

 От і Берта у своїй буді, вона вже навіть потроху вчиться гавкати на сторонніх.

 Це Пуцька, якій усі ці дворові коти до лампочки, вона на районі одна з самих здоровенних, як кажуть місцеві - дебела, і дає тягла усім бажаючим, але в більшості випадків дипломатично уникає конфліктів. Це потрібно бачити з яким вона пофігізмом проходить повз шиплячого на неї кота, повністю його ігноруючи.

 Кітка ЕЙ (Ельвіра Йосипівна), росте потроху і втакі холоди з печі не злазить.

 Сьогодні домовились щоб приїхали газовики поміняти нам ось цю систему на нову.

 Ось такі пальники з мікрощілинами, обіцяють що буде економно і тепло.

 Для порівняння це розмір отворів у старих пальниках, більшість газу просто вилітало намарно, ну і вже пропускала система у декількох місцях.

 Приїхав дядя Коля, який вже нам робив газ і все замінив. Золоті руки у майстра, швидко, якісно, на совість.

От так тепер виглядає система, подивимось, що вийде по економності.






Ну ДУЖЕ багато ФОТО, обережно трафік! Постійне оновлення!

Блог Оксани за емоції і соціальне 

БЛОГ Андрія про садівництво та різне

Піднебесна Христанівка, запитальна

Нашого старійшого переселенця Андрія, дуже мучить запитання, а що ж може такого цікавити читачів його блогу, про що варто писати?

У нього великий досвід проживання у поселеннях різного типу, принаймні порівняно з моїм, тому може розповісти дуже багато цікавого.

Він турист із стажем, по місцях сили.

Аквалангіст.

Байдарочник.

Садівник-професіонал.

Біоенергетик.

І просто дуже цікава і повноцінна людина, яка хоче поділитись своїми знаннями. Тому, якщо когось цікавлять якісь теми, пишіть і вже скоро ми матимемо задоволення читати ще один блог від поселенця з Христанівки.

Сіновал

Ще в середу у вечері привезли тюк соломи, нам потрібно на підстилку птиці ну і на всяке різне.

 Це вже він розрізаний, в цілому варіанті був до того місця де на траві видно солому, десь приблизно кілограм 400.

Пісочниця

Першу частину дня я вбив у Лохвиці, пізнаючи весь чар ходіння по газових справах, бо дуже вже Оксана хоче газу, каже все чудово у Христанівці, але дайте газу. Так от, щоб було щось особливе у місцевих чиновниках, то не скажу, але шляк би його трафив з таким сервісом. Та вроді зрушилось з місця, а там побачимо.

 Обіцяна пісочниця нашвидкуруч, бо дощок я ще так і не купив, тому з підручних матеріалів.

Брак інформації

Завжди знав, що інформація то сила, а з переїздом на село зовсім забув про це. Все ж на асфальті мізки розслабляються і зникає певна соображалка.

 В наш імпровізований пташник, що містився у літній кухні, повадилась куниця чи ласка. подавили 4х курчат і 1 каченя, від курчат і сліду не залишилось, а каченя знайшов з розірваним горлом. Перенесли всю птицю в комору до хати, бо інших варіантів на ніч не має поки що. Оце ми зовсім забули, що по селах багато хто полює на молодняк птиці((((

Тепер вивчаємо конструкції пташників і думаємо де робити, бо літню кухню простіше розібрати чим ремонтувати. Треба все ж вибратись і з'їздити на лісопилку взнати ціни на дерево, тепер я хоч знаю що за породи мені потрібні і приблизний метраж.

Місяць

Вже минув місяць з нашого переїзду з столиці у село Христанівка і можна підвести мінімальний підсумок.
Енею тут подобається, є де поїздити на мамі. Оксані тут подобається, є де повозити Енея. Ну і мені тут подобається.

Заказники

Трохи географії і природи

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення

«ХРИСТАНІВСЬКИЙ»

     
Заказник площею близько 1500га, розташований в околицях с.Христанівка Лохвицького району (правий берег р.Сули), репрезентує заплаву р.Сули до лівого берега в околицях с.Бодаква та заболочену частину нижче с.Бодаква до притерасної частини, яка зайнята значним масивом вільшняків. Саме із крутосхилів правого корінного берега в околицях с.Христанівка відкривається панорама на весь заплавний комплекс заказника.

Спека

Третій день стоїть сильна спека, термометра ми ще не маємо, тому все на око, а око каже дуже сильна понад 30. Пече так, що навіть наш будинок прогрівається і стає душно. Сьогодні придивлявся до сусідських подвірь, всі засаджені деревами так, що будинок повністю в тіні. Літом то мабуть дуже актуально, а ось  взимку? Хоча я думаю місцеві краще знають особливості своїх зим і погоди взагалі. Проблема в тому, що щось посадити вдасться тільки осінню, а поки воно ще виросте щоб давати тінь.

Відповідно через спеку не вдається щось робити на подвір'ї. Дружина перенесла дитячий майданчик у тінь горіхів і розчищає там землю від штурпаків і будівельного сміття, там хоч трохи є комарів, та можна дітям бавитись навіть у полудень. Дітей вже 11 штук приходить, їх до нас з усього села присилають, іди там майданчик є. Вчора діти навіть озвучили думки своїх батьків, що може Оксана організує дитячий садок, а вони гривень по 10 скинуться. Повеселило.

Вияснив, що на місцевості є кизил, а у сусідів можна буде розжитись сортовим, так що з одним кущем вирішено. Обіцяли показати де можна накопати саджанців обліпихи. А батьки обіцяли привести самшиту. То ж залишилось тільки ялівцю знайти і початок буде покладено.

В вечері зібрався з силами і спалив більшу частину видимого сміття на подвір'ї. Спершу думав використати цю купу на гумус, але вона тут накопичувалась роками і заввишки получилась вища за мене, тому вирішив все ж спалити, зола теж корисна річ, а на гумус ми почнем вже своє складати.

Тішить що виноград вижив, молоді пагони ростуть, хоч і не так швидко як би хотілось. В майбутньому думаю використати його для створення зеленої альтанки, або іншого виду тіні, але коли ще то буде.

Вдалось вияснити у переселенців, що саман чудово штукатуриться гіпсовою фінішною штукатуркою. Отже тепер вже спокійніше можна планувати первинні ремонтні роботи.

Те що не дає спати

Сьогодні другий тиждень нашого проживання у селі. І сьогодні ж є варіант, що відключать місцевий водогін, чим завершиться ще не відомо.

Якщо підвести короткий підсумок, то все круто. Гарно працюється попри повільний і лімітований інтернет, гарно відпочивається. Власне, що відпочивається, бо по дому особливо нічого не робиться, в основному через брак коштів, але вагомим є і фактор невідомості. Ми просто ще не знаємо що і з чим робити, занадто багато нового, от і простоюємо, та з рештою куди поспішати.

Для порівняння покажу, як виглядає город наших сусідів, що переселились сюди 8 років тому з Запоріжжя, Андрія і Лариси.

Місцеві краєвиди

Просто для споглядання, трохи місцевих краєвидів. Нагадаю, що село стоїть на пагорбі, довкола кургани, яри і ріка.
Усі фото зроблені моєю дружиною troyachka, її блог тут

Тиша довкола, досі є основним вражаючим фактором. Мої вуха звикли до шуму міста і навіть його не зауважували, а коли в домі самий голосний звук від працюючого комп'ютера, то трохи треба звикнути. На вулиці крім шуму вітру і щебету птахів, чути суцільний гул комах над полем.

Печалька

Хаскі не виклигала, дуже шкода, бо окрім краси, була ще неймовірно розумною і власне своєю кмітливістю нагадувала мені мою давню ротвейлера, з часів буремних, Дару-Карку.
День пішов на перекосяк, вечір в депресії.
Не пам'ятаю чи писав, але повісили тюль на вхідні двері, тепер вони нічим не відрізняються від решти місцевих дверей, а ми маємо прихисток від мух і комарів.
В місті встигаєш швидко забути, яка природа насправді, а рідкі виїзди на шашлики у Пущу, то сурогат. Тут вийшов у вечері з дому, жодного ліхтаря в селі, а від місяця виднося, аж реально читати можна, і низькі пір'ясті хмари у тому світлі хочеться погладити, такі вони об'ємні і шалено прекрасні. І це все в акомпанементі цвіркунів, птахів і рідкого мату десь у селі.
Місцеві всіляко пробують "ненав'язливо" пробити чи ми підприємці і взагалі чим дихаємо, а попутньо обсирають одне одного. Так без особливої злоби, швидше за звичкою. Я так розумію тут два сімейних клани в яких нелюбов вже століттями триває і тому селяни дуже пантрують з ким приїжджі сходяться, щоб визначитись на чиїй вони стороні. Санта Барбара, відпочиває))))
Почали збирати підписи за воду, я хз чого так пізно одумались, але почали. Так що ми маємо шанс з вівторка опинитись без води, бо не очікували такої засади і колодязь не чищений, а зробити це до вівторка я навряд чи встигну. Почали підключати до проблеми знайомих депутатів і друзів з депутатами. Подивимось чим все завершиться.
Сьогодні маю робочу суботу, відпрацьовую відгули, що набрав до переїзду, вже трохи загнався, але тішить думка, що наступного тижня матиму два дні вихідних, бо за один мозок не встигає перезавантажитись))