Спека

Третій день стоїть сильна спека, термометра ми ще не маємо, тому все на око, а око каже дуже сильна понад 30. Пече так, що навіть наш будинок прогрівається і стає душно. Сьогодні придивлявся до сусідських подвірь, всі засаджені деревами так, що будинок повністю в тіні. Літом то мабуть дуже актуально, а ось  взимку? Хоча я думаю місцеві краще знають особливості своїх зим і погоди взагалі. Проблема в тому, що щось посадити вдасться тільки осінню, а поки воно ще виросте щоб давати тінь.

Відповідно через спеку не вдається щось робити на подвір'ї. Дружина перенесла дитячий майданчик у тінь горіхів і розчищає там землю від штурпаків і будівельного сміття, там хоч трохи є комарів, та можна дітям бавитись навіть у полудень. Дітей вже 11 штук приходить, їх до нас з усього села присилають, іди там майданчик є. Вчора діти навіть озвучили думки своїх батьків, що може Оксана організує дитячий садок, а вони гривень по 10 скинуться. Повеселило.

Вияснив, що на місцевості є кизил, а у сусідів можна буде розжитись сортовим, так що з одним кущем вирішено. Обіцяли показати де можна накопати саджанців обліпихи. А батьки обіцяли привести самшиту. То ж залишилось тільки ялівцю знайти і початок буде покладено.

В вечері зібрався з силами і спалив більшу частину видимого сміття на подвір'ї. Спершу думав використати цю купу на гумус, але вона тут накопичувалась роками і заввишки получилась вища за мене, тому вирішив все ж спалити, зола теж корисна річ, а на гумус ми почнем вже своє складати.

Тішить що виноград вижив, молоді пагони ростуть, хоч і не так швидко як би хотілось. В майбутньому думаю використати його для створення зеленої альтанки, або іншого виду тіні, але коли ще то буде.

Вдалось вияснити у переселенців, що саман чудово штукатуриться гіпсовою фінішною штукатуркою. Отже тепер вже спокійніше можна планувати первинні ремонтні роботи.

Те що не дає спати

Сьогодні другий тиждень нашого проживання у селі. І сьогодні ж є варіант, що відключать місцевий водогін, чим завершиться ще не відомо.

Якщо підвести короткий підсумок, то все круто. Гарно працюється попри повільний і лімітований інтернет, гарно відпочивається. Власне, що відпочивається, бо по дому особливо нічого не робиться, в основному через брак коштів, але вагомим є і фактор невідомості. Ми просто ще не знаємо що і з чим робити, занадто багато нового, от і простоюємо, та з рештою куди поспішати.

Для порівняння покажу, як виглядає город наших сусідів, що переселились сюди 8 років тому з Запоріжжя, Андрія і Лариси.

Вихідні

Вияснили для себе, що вихідні у селі, коли вони співпадають із святами, то нудна штука. Робити по господарству нічого не можна, бо сусіди дивляться вовком і навіть роблять зауваження. Отже мої плани підлатать, постукать, врізать, покопать пали на стадії задумів.
Спека жахлива, повне подвіря дітей з усіх ближніх і кількох дальніх дворів, вони вже знають що у нас купа іграшок якими можна бавитись, якщо не красти їх, і спортивний комплекс. То ж дружина зараз як у дитячому садку. цілий день чужі діти)))
В обід, сусіди (теж переселенці, вони минулого року сюди приїхали), покликали з собою в Сенчу на пляж, то у сусіднє село за 10 км від нас. Зібрались і поїхали їх мікроавтобусом, три сім'ї.

Місцеві краєвиди

Просто для споглядання, трохи місцевих краєвидів. Нагадаю, що село стоїть на пагорбі, довкола кургани, яри і ріка.
Усі фото зроблені моєю дружиною troyachka, її блог тут

Тиша довкола, досі є основним вражаючим фактором. Мої вуха звикли до шуму міста і навіть його не зауважували, а коли в домі самий голосний звук від працюючого комп'ютера, то трохи треба звикнути. На вулиці крім шуму вітру і щебету птахів, чути суцільний гул комах над полем.

Печалька

Хаскі не виклигала, дуже шкода, бо окрім краси, була ще неймовірно розумною і власне своєю кмітливістю нагадувала мені мою давню ротвейлера, з часів буремних, Дару-Карку.
День пішов на перекосяк, вечір в депресії.
Не пам'ятаю чи писав, але повісили тюль на вхідні двері, тепер вони нічим не відрізняються від решти місцевих дверей, а ми маємо прихисток від мух і комарів.
В місті встигаєш швидко забути, яка природа насправді, а рідкі виїзди на шашлики у Пущу, то сурогат. Тут вийшов у вечері з дому, жодного ліхтаря в селі, а від місяця виднося, аж реально читати можна, і низькі пір'ясті хмари у тому світлі хочеться погладити, такі вони об'ємні і шалено прекрасні. І це все в акомпанементі цвіркунів, птахів і рідкого мату десь у селі.
Місцеві всіляко пробують "ненав'язливо" пробити чи ми підприємці і взагалі чим дихаємо, а попутньо обсирають одне одного. Так без особливої злоби, швидше за звичкою. Я так розумію тут два сімейних клани в яких нелюбов вже століттями триває і тому селяни дуже пантрують з ким приїжджі сходяться, щоб визначитись на чиїй вони стороні. Санта Барбара, відпочиває))))
Почали збирати підписи за воду, я хз чого так пізно одумались, але почали. Так що ми маємо шанс з вівторка опинитись без води, бо не очікували такої засади і колодязь не чищений, а зробити це до вівторка я навряд чи встигну. Почали підключати до проблеми знайомих депутатів і друзів з депутатами. Подивимось чим все завершиться.
Сьогодні маю робочу суботу, відпрацьовую відгули, що набрав до переїзду, вже трохи загнався, але тішить думка, що наступного тижня матиму два дні вихідних, бо за один мозок не встигає перезавантажитись))

20-21.06

Короткий підсумок двох днів.
Гуси живі і ростуть. Особливих робіт не вдалось виконати, бо дуже спекотно і роботи в неті багато, але однаково постійно щось скубається і робиться.
Вчора нарешті зрізав стару колодку з літньої кухні тепер двері можна закривати не тільки підпираючи їх патиком, хоча там тих дверей одна назва, більшість дощок потрібно міняти. Та й дах у двох місцях має черепичні діри і взагалі, роботи коло цієї споруди багато.
Побував на горищі дому, нарешті. Трохи там є не зрозумілих для мене речей з дерева. з яких я впізнав тільки рубль. Старі куфайки, кірзаки і валянки, це все видно тут зберігали попередні хазяї. Саме горище просторе і дуже жарке))) і кусок роботи тут теж намітився, потрібно перемазати стики шиферу по кутах, але то я мабуть вже когось найму для того, хто має уяві як то робиться.
Розумні люди, по викладеним фото, підказали, що потрібно повидирати всю зелень з попід стін дому, бо руйнується фундамент, то з ранку до спеки трохи почистив. Але що робити з корінням шовковиці, я не уявляю.
Хаскі Мора зовсім плоха стала, місцевий ветеринар дав антибіотики, але навіть не оглянув толком і сьогодні дружина повезла її у Лубни за 70 км від нас у районну ветклініку. Там сказали, що то ентерит і шансів вижити 50х50, купа ліків і клопоту. Дуже сподіваюсь, що малеча виклигає.
Решта живності чудово себе почуває, Камі (кобель Шит Цу) вже навіть на дівки поривається, бо десь в селі сука тече. Ума (сука Щит Цу) балдіє на траві, а кітка вже навіть почала виходити на двір.
Сусід знову передав банку свіжого меду, скоро вже не матимемо в що його складувати, а заодно я набрав у нього тичко-балок, якими він промишляє. А то в нас у хазяйстві ще зовсім скрутно з будівельним матеріалом.
Сама прикра новина, що з вівторка нам можуть відключити сільський водогін, бо ніхто не хоче ним займатись. Що з того буде хз, бо сільський голова зовсім забив на свою роботу і ховається від людей. Дуже не хотілося б зараз попасти на гроші і купувати насоси чи свердлити свердловини, не на часі такі витрати, бо це ще мінімум 5000гр.

Нові фоточки

Викладу трохи фотографій за вчорашній день.

 Це Північно-Східна частина дому, де я власне розчищав кущі смородини

 це кут літньої кухні, що виходить на підїзд, там росли зарості бузини, метрів по три заввишки