Заказники

Трохи географії і природи

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення

«ХРИСТАНІВСЬКИЙ»

     
Заказник площею близько 1500га, розташований в околицях с.Христанівка Лохвицького району (правий берег р.Сули), репрезентує заплаву р.Сули до лівого берега в околицях с.Бодаква та заболочену частину нижче с.Бодаква до притерасної частини, яка зайнята значним масивом вільшняків. Саме із крутосхилів правого корінного берега в околицях с.Христанівка відкривається панорама на весь заплавний комплекс заказника.

Ми купили шланг

Окрім шлангу і поїлки для курят, більше нічого не вдалось купити, бо виявилось, що гроші ще не прийшли на рахунок. Тому насос та інше переноситься.

Ранком зникло одне каченя, просто міфічно зникло. Я посадив каченят до гусей, бо вони просто затоптували курят, але гусям дуже не сподобались претенденти на їх мисочку з водою і вони всіляко щемили каченят. Я зайшов в дім на 10 хвилин, вони сиділи у клітці. За цей час видно одне вилизло крізь меленьку шпарину і зникло. Ні котів, ні крику, ні коршунів. Два є, гуси є, а його нема. Пошуки нічого не дали. Після чого качата і курята, були переселені у пластикові овочеві ящики і залишені на веранді. Бо це ж я додумався прочитати, що їх гріти потрібно декілька днів. По можливості зробимо фото, просто сьогодні було не до цього.

Спека триває, але тепер я маю засіб опору, 15 метрів шлангу, дешевого, такого що гнеться, але є. Все подвір'я перед порогом поливалось що години, і під вікнами. Красота. До городу він не дістає ще метрів 20, але сам полив тепер зайняв пів години, а не півтори. Я поставив лійку і ведро, поки одним поливаю інше наповнюється.

Огірки сидять і не ростуть. Кабачки і капуста піднялись. А помідори порадували, пішов цвіт і на декількох кущах вже навіть є ягоди.

Сьогодні в день приїхала Ангеліна, яка знімає кіно про нас, то найближчим часом буде трохи професійного фото і відео.

Спека 2

Другий день спека жахлива, 42 в тіні. Мізки топляться, вже о 7 ранку дихати нічим.

З вечора зникло світло, а з ранку вода, але все нормалізувалось. Та все ж ми спереживались. Місцеві кажуть що світло зникає тільки коли вітри, або обледеніння, а так все гаразд. Оскільки мені на світлі залежить робота, то я переживаю.

З водою теж вроді благополучно. Від нашої активності всі місцеві сонні депутати встали на вуха і все швидко почало рухатись. Навіть голова сільради, якого ніхто не бачив з березня, сьогодні вийшов на роботу. А ініціативна група отримала дзвінок з агрофірми, яка власне і хотіла позбавити нас води з заявою. що все гаразд, ніхто нічого не відключає. заспокойте людей. Але ми не заспокоїмось, поки не матимемо на папері гарантій, а то знаємо наших діячів.

Вирішили все ж купувати насос до криниці, він не дорогий, а якась підстраховка буде, та й подвір'я полити чи город, бо ручки болять тягати ті лійки. Тому завтра їдемо у Лохвицю на будівельно-технічні закупки. Головне шлангу купити достатньо, і в таку спеку перед хатою поливати, мо трохи легше буде дихати.

(Еней Орестович підвечіркують)

Щось зробити сьогодні по дому не було сили. Працював в неті і спілкувався з місцевими дітьми, які вже наш двір інакше, як дитячий майданчик не називають. Тепер постала потреба в піску, бо виділене місце вони вже вичовгали до голої землі, та й пісочницю хотілося б зробити.
Завтра мають приїхати люди, що хочуть знімати про нас фільм, житимуть у нас декілька днів.

Голова варена, тому на сьогодні все.

П.С.
Сусіди принесли коробку свіжовилупленої живності, тепер у нас троє курчат, що вилупились сьогодні і троє гусенят, теж одноденні. Фото будуть завтра.

Спека

Третій день стоїть сильна спека, термометра ми ще не маємо, тому все на око, а око каже дуже сильна понад 30. Пече так, що навіть наш будинок прогрівається і стає душно. Сьогодні придивлявся до сусідських подвірь, всі засаджені деревами так, що будинок повністю в тіні. Літом то мабуть дуже актуально, а ось  взимку? Хоча я думаю місцеві краще знають особливості своїх зим і погоди взагалі. Проблема в тому, що щось посадити вдасться тільки осінню, а поки воно ще виросте щоб давати тінь.

Відповідно через спеку не вдається щось робити на подвір'ї. Дружина перенесла дитячий майданчик у тінь горіхів і розчищає там землю від штурпаків і будівельного сміття, там хоч трохи є комарів, та можна дітям бавитись навіть у полудень. Дітей вже 11 штук приходить, їх до нас з усього села присилають, іди там майданчик є. Вчора діти навіть озвучили думки своїх батьків, що може Оксана організує дитячий садок, а вони гривень по 10 скинуться. Повеселило.

Вияснив, що на місцевості є кизил, а у сусідів можна буде розжитись сортовим, так що з одним кущем вирішено. Обіцяли показати де можна накопати саджанців обліпихи. А батьки обіцяли привести самшиту. То ж залишилось тільки ялівцю знайти і початок буде покладено.

В вечері зібрався з силами і спалив більшу частину видимого сміття на подвір'ї. Спершу думав використати цю купу на гумус, але вона тут накопичувалась роками і заввишки получилась вища за мене, тому вирішив все ж спалити, зола теж корисна річ, а на гумус ми почнем вже своє складати.

Тішить що виноград вижив, молоді пагони ростуть, хоч і не так швидко як би хотілось. В майбутньому думаю використати його для створення зеленої альтанки, або іншого виду тіні, але коли ще то буде.

Вдалось вияснити у переселенців, що саман чудово штукатуриться гіпсовою фінішною штукатуркою. Отже тепер вже спокійніше можна планувати первинні ремонтні роботи.

Те що не дає спати

Сьогодні другий тиждень нашого проживання у селі. І сьогодні ж є варіант, що відключать місцевий водогін, чим завершиться ще не відомо.

Якщо підвести короткий підсумок, то все круто. Гарно працюється попри повільний і лімітований інтернет, гарно відпочивається. Власне, що відпочивається, бо по дому особливо нічого не робиться, в основному через брак коштів, але вагомим є і фактор невідомості. Ми просто ще не знаємо що і з чим робити, занадто багато нового, от і простоюємо, та з рештою куди поспішати.

Для порівняння покажу, як виглядає город наших сусідів, що переселились сюди 8 років тому з Запоріжжя, Андрія і Лариси.

Вихідні

Вияснили для себе, що вихідні у селі, коли вони співпадають із святами, то нудна штука. Робити по господарству нічого не можна, бо сусіди дивляться вовком і навіть роблять зауваження. Отже мої плани підлатать, постукать, врізать, покопать пали на стадії задумів.
Спека жахлива, повне подвіря дітей з усіх ближніх і кількох дальніх дворів, вони вже знають що у нас купа іграшок якими можна бавитись, якщо не красти їх, і спортивний комплекс. То ж дружина зараз як у дитячому садку. цілий день чужі діти)))
В обід, сусіди (теж переселенці, вони минулого року сюди приїхали), покликали з собою в Сенчу на пляж, то у сусіднє село за 10 км від нас. Зібрались і поїхали їх мікроавтобусом, три сім'ї.

Місцеві краєвиди

Просто для споглядання, трохи місцевих краєвидів. Нагадаю, що село стоїть на пагорбі, довкола кургани, яри і ріка.
Усі фото зроблені моєю дружиною troyachka, її блог тут

Тиша довкола, досі є основним вражаючим фактором. Мої вуха звикли до шуму міста і навіть його не зауважували, а коли в домі самий голосний звук від працюючого комп'ютера, то трохи треба звикнути. На вулиці крім шуму вітру і щебету птахів, чути суцільний гул комах над полем.