четвер, 27 червня 2013 р.

Ми купили шланг

Окрім шлангу і поїлки для курят, більше нічого не вдалось купити, бо виявилось, що гроші ще не прийшли на рахунок. Тому насос та інше переноситься.

Ранком зникло одне каченя, просто міфічно зникло. Я посадив каченят до гусей, бо вони просто затоптували курят, але гусям дуже не сподобались претенденти на їх мисочку з водою і вони всіляко щемили каченят. Я зайшов в дім на 10 хвилин, вони сиділи у клітці. За цей час видно одне вилизло крізь меленьку шпарину і зникло. Ні котів, ні крику, ні коршунів. Два є, гуси є, а його нема. Пошуки нічого не дали. Після чого качата і курята, були переселені у пластикові овочеві ящики і залишені на веранді. Бо це ж я додумався прочитати, що їх гріти потрібно декілька днів. По можливості зробимо фото, просто сьогодні було не до цього.

Спека триває, але тепер я маю засіб опору, 15 метрів шлангу, дешевого, такого що гнеться, але є. Все подвір'я перед порогом поливалось що години, і під вікнами. Красота. До городу він не дістає ще метрів 20, але сам полив тепер зайняв пів години, а не півтори. Я поставив лійку і ведро, поки одним поливаю інше наповнюється.

Огірки сидять і не ростуть. Кабачки і капуста піднялись. А помідори порадували, пішов цвіт і на декількох кущах вже навіть є ягоди.

Сьогодні в день приїхала Ангеліна, яка знімає кіно про нас, то найближчим часом буде трохи професійного фото і відео.

середа, 26 червня 2013 р.

Спека 2

Другий день спека жахлива, 42 в тіні. Мізки топляться, вже о 7 ранку дихати нічим.

З вечора зникло світло, а з ранку вода, але все нормалізувалось. Та все ж ми спереживались. Місцеві кажуть що світло зникає тільки коли вітри, або обледеніння, а так все гаразд. Оскільки мені на світлі залежить робота, то я переживаю.

З водою теж вроді благополучно. Від нашої активності всі місцеві сонні депутати встали на вуха і все швидко почало рухатись. Навіть голова сільради, якого ніхто не бачив з березня, сьогодні вийшов на роботу. А ініціативна група отримала дзвінок з агрофірми, яка власне і хотіла позбавити нас води з заявою. що все гаразд, ніхто нічого не відключає. заспокойте людей. Але ми не заспокоїмось, поки не матимемо на папері гарантій, а то знаємо наших діячів.

Вирішили все ж купувати насос до криниці, він не дорогий, а якась підстраховка буде, та й подвір'я полити чи город, бо ручки болять тягати ті лійки. Тому завтра їдемо у Лохвицю на будівельно-технічні закупки. Головне шлангу купити достатньо, і в таку спеку перед хатою поливати, мо трохи легше буде дихати.

(Еней Орестович підвечіркують)

Щось зробити сьогодні по дому не було сили. Працював в неті і спілкувався з місцевими дітьми, які вже наш двір інакше, як дитячий майданчик не називають. Тепер постала потреба в піску, бо виділене місце вони вже вичовгали до голої землі, та й пісочницю хотілося б зробити.
Завтра мають приїхати люди, що хочуть знімати про нас фільм, житимуть у нас декілька днів.

Голова варена, тому на сьогодні все.

П.С.
Сусіди принесли коробку свіжовилупленої живності, тепер у нас троє курчат, що вилупились сьогодні і троє гусенят, теж одноденні. Фото будуть завтра.

Спека

Третій день стоїть сильна спека, термометра ми ще не маємо, тому все на око, а око каже дуже сильна понад 30. Пече так, що навіть наш будинок прогрівається і стає душно. Сьогодні придивлявся до сусідських подвірь, всі засаджені деревами так, що будинок повністю в тіні. Літом то мабуть дуже актуально, а ось  взимку? Хоча я думаю місцеві краще знають особливості своїх зим і погоди взагалі. Проблема в тому, що щось посадити вдасться тільки осінню, а поки воно ще виросте щоб давати тінь.

Відповідно через спеку не вдається щось робити на подвір'ї. Дружина перенесла дитячий майданчик у тінь горіхів і розчищає там землю від штурпаків і будівельного сміття, там хоч трохи є комарів, та можна дітям бавитись навіть у полудень. Дітей вже 11 штук приходить, їх до нас з усього села присилають, іди там майданчик є. Вчора діти навіть озвучили думки своїх батьків, що може Оксана організує дитячий садок, а вони гривень по 10 скинуться. Повеселило.

Вияснив, що на місцевості є кизил, а у сусідів можна буде розжитись сортовим, так що з одним кущем вирішено. Обіцяли показати де можна накопати саджанців обліпихи. А батьки обіцяли привести самшиту. То ж залишилось тільки ялівцю знайти і початок буде покладено.

В вечері зібрався з силами і спалив більшу частину видимого сміття на подвір'ї. Спершу думав використати цю купу на гумус, але вона тут накопичувалась роками і заввишки получилась вища за мене, тому вирішив все ж спалити, зола теж корисна річ, а на гумус ми почнем вже своє складати.

Тішить що виноград вижив, молоді пагони ростуть, хоч і не так швидко як би хотілось. В майбутньому думаю використати його для створення зеленої альтанки, або іншого виду тіні, але коли ще то буде.

Вдалось вияснити у переселенців, що саман чудово штукатуриться гіпсовою фінішною штукатуркою. Отже тепер вже спокійніше можна планувати первинні ремонтні роботи.

вівторок, 25 червня 2013 р.

Те що не дає спати

Сьогодні другий тиждень нашого проживання у селі. І сьогодні ж є варіант, що відключать місцевий водогін, чим завершиться ще не відомо.

Якщо підвести короткий підсумок, то все круто. Гарно працюється попри повільний і лімітований інтернет, гарно відпочивається. Власне, що відпочивається, бо по дому особливо нічого не робиться, в основному через брак коштів, але вагомим є і фактор невідомості. Ми просто ще не знаємо що і з чим робити, занадто багато нового, от і простоюємо, та з рештою куди поспішати.

Для порівняння покажу, як виглядає город наших сусідів, що переселились сюди 8 років тому з Запоріжжя, Андрія і Лариси.

понеділок, 24 червня 2013 р.

Вихідні

Вияснили для себе, що вихідні у селі, коли вони співпадають із святами, то нудна штука. Робити по господарству нічого не можна, бо сусіди дивляться вовком і навіть роблять зауваження. Отже мої плани підлатать, постукать, врізать, покопать пали на стадії задумів.
Спека жахлива, повне подвіря дітей з усіх ближніх і кількох дальніх дворів, вони вже знають що у нас купа іграшок якими можна бавитись, якщо не красти їх, і спортивний комплекс. То ж дружина зараз як у дитячому садку. цілий день чужі діти)))
В обід, сусіди (теж переселенці, вони минулого року сюди приїхали), покликали з собою в Сенчу на пляж, то у сусіднє село за 10 км від нас. Зібрались і поїхали їх мікроавтобусом, три сім'ї.

субота, 22 червня 2013 р.

Місцеві краєвиди

Просто для споглядання, трохи місцевих краєвидів. Нагадаю, що село стоїть на пагорбі, довкола кургани, яри і ріка.
Усі фото зроблені моєю дружиною troyachka, її блог тут
Тиша довкола, досі є основним вражаючим фактором. Мої вуха звикли до шуму міста і навіть його не зауважували, а коли в домі самий голосний звук від працюючого комп'ютера, то трохи треба звикнути. На вулиці крім шуму вітру і щебету птахів, чути суцільний гул комах над полем.

Печалька

Хаскі не виклигала, дуже шкода, бо окрім краси, була ще неймовірно розумною і власне своєю кмітливістю нагадувала мені мою давню ротвейлера, з часів буремних, Дару-Карку.
День пішов на перекосяк, вечір в депресії.
Не пам'ятаю чи писав, але повісили тюль на вхідні двері, тепер вони нічим не відрізняються від решти місцевих дверей, а ми маємо прихисток від мух і комарів.
В місті встигаєш швидко забути, яка природа насправді, а рідкі виїзди на шашлики у Пущу, то сурогат. Тут вийшов у вечері з дому, жодного ліхтаря в селі, а від місяця виднося, аж реально читати можна, і низькі пір'ясті хмари у тому світлі хочеться погладити, такі вони об'ємні і шалено прекрасні. І це все в акомпанементі цвіркунів, птахів і рідкого мату десь у селі.
Місцеві всіляко пробують "ненав'язливо" пробити чи ми підприємці і взагалі чим дихаємо, а попутньо обсирають одне одного. Так без особливої злоби, швидше за звичкою. Я так розумію тут два сімейних клани в яких нелюбов вже століттями триває і тому селяни дуже пантрують з ким приїжджі сходяться, щоб визначитись на чиїй вони стороні. Санта Барбара, відпочиває))))
Почали збирати підписи за воду, я хз чого так пізно одумались, але почали. Так що ми маємо шанс з вівторка опинитись без води, бо не очікували такої засади і колодязь не чищений, а зробити це до вівторка я навряд чи встигну. Почали підключати до проблеми знайомих депутатів і друзів з депутатами. Подивимось чим все завершиться.
Сьогодні маю робочу суботу, відпрацьовую відгули, що набрав до переїзду, вже трохи загнався, але тішить думка, що наступного тижня матиму два дні вихідних, бо за один мозок не встигає перезавантажитись))