Тижневий звіт

І так, минув тиждень, писати було ніколи, тому надолужу зараз. Попереджую, багато фото!!!

 Доробив я поріг, нагадаю як виглядало те страховисько.

Чебурашка

Було дуже багато роботи по роботі і відпрацьовував свої відгули, що набрав коли Оксана хворіла. До того ж в Христанівці стоїть жахлива спека, в нас 38 в тіні, тому ніяких особливих робіт не робилося, але прийшла неділя і справа зрушилась.

Почну з Чебурашки, це оця киця що спить, ми вже давно її замовили у пані Віри, ми в неї вершки і яйця купуємо, то в суботу її віддали з настановою, - Запам'ятайте - це Чебурашка, - чому Чебурашка ніхто пояснити не може. Сій страшний звір поки що шипить на всіх наших звірів, хоч вона і росла в оточені декількох дорослих кішок і псів, але шипить і все, найбільше на нашу кішку Пуцьку. Знайшла собі місце на підвіконнику де і спить тепер.

Була в нас купка гостей у суботу, приїхало чарівне подружжя Сорок з своїм синочком, навезли гостинців,купу презентів дитячих і Надійка з Ільком. Оксана їх зводили на річку, показала наші красоти.
Шкода але на неділю залишились тільки Нідія і Ілько.

В неділю з ранку сходив до лісу і вирубав велику тичку, для центру тенту, і після декількох спроб і експерементів, натягнув його, мабуть єдиним способом при якому це полотнище буде триматись і не порветься, хоча в останньому я не впевнений.

Але тінь є, і тепер можна перед домом посидіти і раніше вечора.

Власне любі гості, що прикрасили наші вихідні, а мені і допомогли. Ілько, як колега колезі, допоміг в діагностуванні одінєї болячки, що у Христанівці є у багатьох людей, то тепер вже точно знаю з якого боку братись.

Це Надя пробує зловити гусей, гуси кажуть ги ги ги і ходять колами.

Вроді все. Якісь подальші зміни будуть після зарплати, бо потрібно нарешті купити дощок і зробити двері в льох, підлогу в коморі, будку собаці і полиці у дім. Та це якщо знову щось не передбачуване не з'їсть гроші. Ще куплю тачку, бо сусідську постійно тримати не пасує, а без тачки тут скрутно.
Буду брати одноколісну, практика показала, що попри свою меншу вантажопідйомність, в неї в рази більша маневреність і прохідність.
Ще потрібно дві драбини у підвал, бажано метал або дуб, і для загального користування, а ще краще три, але то мабуть з часом, бо ще досі не знаю яку буде дешевше зробити, дерев'яну чи металічну з профілю.
Метр плитки на поріг. щоб було надійно, ну і Оксана хоче бойлер, але то якщо ми помістимось у суми, бо ж ще потрібно завершити історію з газом, та з переоформленням будинку.
Всім чмоки з заповідних місць і не партесь на асфальті. 

Згадуючи Ізопа

Осінь все ближче і я розумію, що цього року ми ще зовсім не готові щось заготовлювати на зиму, бо нема де, та й ще не знаємо які тут ті Христанівські зими і що може бути потрібним. Картоплю, то само собою, сподіваюсь до морозів зроблю двері у льох, цибуля теж з часником очевидні. Потрібно тільки взнати де їх брати, бо якщо з картоплею все просто і у нас в селі її вирощують на продаж безліч сортів, то з іншим будемо взнавати.

А ось мука, цукор, якісь крупи, то вже хз. Кажуть, що дороги розчищають зимою, але дуже не хочеться раптом опинитись без продуктів, бо все ж 14 км поміж полями, і дорога не дуже. Але в мішках миші все пожеруть, бо ще їх не вивели, а в чомусь іншому тримати, то потрібно, знову ж, радитись.

Ото голова і пухне. Зате вже засушив трилітрову банку м'яти і пустирника, буде на чайок, назбирав листя смородини, теж сушу. Медом ми теж запаслись, взяли 3 літри свіжого і маємо ще десь літра півтора минулорічного.

Поріг робиться

Погода і сходи

Відправив дружину з малим у Київ, на декілька днів. Думав, ото намайструюсь, поки їх не має, досхочу. Якраз запланував сходи переробити. Угу, якраз, у вечері, як влупив дощ, як похолодало, бррр.

Ото тепер з ранку сиджу з горням гарячої кави і канапками з вершками.  Тут в Христанівці, сеператорні вершки ідуть як масло, вони намазуються ножем і смачнющі, або як кажуть місцеві - ловкі. Це аналог круто, супер, наприклад дуже ловко машина нагрілась. А я такий сиджу і думаю, чого ж тут ловкого при такій спеці і вже аж потім до мене доходить, або ловкий салат. Отак і вчу місцеву мову, в процесі стараючись говорити зрозумілими для них словами, бо навіть не зауважував скільки в моїй мові англомовних термінів чи сленгових слів. Та Христанівські мешканці мають одну перевагу над нами, вони спокійно переходять з свого діалекту на загально доступну в спілкуванні з тобою. Прийшов ти по яйця, жіночка стоїть і мило щебече з тобою, потім повертається до чоловіка і видає тираду з якої ти розумієш тільки слово - куди.

Навіс

В зв'язку з неможливістю дістати, в дану пору року, потрібний матеріал для тину, я шукав альтернативу і надибав вироби з тростини.

Це і мати і циновки і ще купа різного. А в нас тут тростини цілі ліси, такої по метра 3-4, то ж шукатиму хто її косить і буду пробувати, бо дивився на виготовлення, вроді нічого особливо складного, тільки руку набити.

Якщо з тростиною вийде, як я сподіваюсь, то це відкриває великий простір до облаштування території маєтку. Це і забори (більше декоративний, але мене на перший час влаштує), і оформлення навісу який я роблю і багато іншого або мало, залежить як піде і чи сподобається.

Найбільше мене зацікавило те, що це будівельний матеріал, роблять дерев'яний корпус, курника наприклад. і обшивають його матами з тростини, а поверху глиною штукатурять і стоїть десятиліттями.

Ще з ранку мав можливість практично довідатись як це - слизький мов в'юн, звивається як в'юн посолений і спостерігати зомбі тарілку з головами в'юнів, що рухаються вже майже пів години.

За ці пару днів поставив чотири стійки, що будуть основою для навісу.

Пліт 2

Так виглядало в перший день мого приїзду у Христанівку, два місяці тому.

тепер виглядає так

 стежка від порогу до криниці, теж два місяці тому

 Повикорчовував колеса, частина піде на гірку і позабивав опорні палки.

 Похід у ліс займає десь хвилин сорок, знайти, зрубати, почистити, принести. Довго і марудно.

 Прикинув, що на цей кусок плоту мені потрібно ходок 15-20 в тих об'ємах що я можу донести і декілька днів на все.

Практика показала, що плести навіть з ліщини дуже часо затратно, бо вона не росте тут у достатній кількості. Тому буду думати над вербою або вільхою, кажуть біля ріки її багато. Бачив здалеку загорожі зроблені з вільхи (плетені) нічого так, сімпатішно. Залишилось довідатись кого можна підрядити заготовити мені цей ресурс за небагато грошей. Ще спробую зблизька роздивитись той забор і можливо зроблю собі такий, на перший час цілком піде, поки ситуація з деревиною проясниться, та й думаю що він буде значно дешевший чим навіть штахетник.
Залишилось тільки дочекатись коли місцевий столяр прийде в адекватний стан, бо йому вчора мало око не вибили в сімейній розмові))))

Знайшов де взяти відроботку (використане машинне масло), щоб обробити ту частину дерева, що буде в землі, щоб не гнила.

Сусід пообіцяв привезти декілька бельок з лісу, щоб можна було зробити навіс перед порогом, тент я вже маю, та прикидки показали, що кріпити його потрібно до жорсткої основи, бо місцеві вітри порвуть любі розтяжки. Тому зараз у роздумах над конструкцією і реалізацією цієї споруди.
P.S. Вияснив, що таку лозу на забори, збирають тільки зимою, коли болото замерзне, тому буду випитувати ще варіанти.
Бельки ранком лежали в дворі, то ж тепер треба тільки все підготувати і продумати саму конструкцію.

Колісна вежа

Після спорудження першого, в нашому Христанівському родовому маєтку, плоту, в мене з'явились автомобільні колеса, які або викидати. або під щось прилаштовувати. Тому відібравши ті де не стирчить металічна сітка почав мудрувати.