Чотири тіла злагодженою машиною накинулось на нього, і почався танок, де він
вслуховувався у їхній ритм і старався тримати краєм ока п’яту фігуру, яка
залишилась стояти на місці. Рухи нападниць стали повільні і розмиті. Чи це він
став занадто швидкий? Але перше тіло впало, за ним друге і третє. Він почав
обхід четвертого, коли помітив, що одна з тих, що впали, підводиться в його
напрямку. Впало четверте тіло, і він розвернувся до тієї, що підвелася,
стримуючи рик, що рвався з горла. – Ліквідація.
– Тінь! Не вбивай! – крик майора стримав його
руку в останню мить, і він просто оглушив ту, що підвелася, і зупинився перед
останньою з п'яти.
– Нападай.
– Навіщо? – Вона
стояла перед ним по стійці вільно. – Моя ціль – залишитись живою, а не стати відбивною.
Методи не обумовлювались.
– Відбір завершено. – Орест вийшов з режиму бою,
повертаючи свідомість до звичного сприйняття. І відразу ж увійшов у режим
готовності проколу. – Майор я здивований, що ви, знаючи цю
назву, досі живі.
Прокол – вихід – прокол,
і вони вже стоять впритул, і відчувається запах страху, що з’явився в її
диханні.
– А ще більше я
ображений, що ви назвали мене цим «іменем». Тому ваша служба тут вважається
завершеною, і я вас забираю або ліквідовую. Майор закрила рот, так і не
сказавши те, що хотіла.
– Командування переходить до наступного за
званням, а ви двоє маєте п'ять хвилин на збори. Зараз прибуде
транспорт, і ми вирушаємо.
