Чи є небо?

Так кумедно, з нас односельчани кепкують, що ті городські такі дивні, кіт їм красивий, де таке бачено, кіт як кіт. А чули, чули їм ще небо красиве у нас і поля, тю, ги ги ги, городські.

Тут дійсно люди не бачать краси в неймовірних скупченнях хмар, що пронизуються сонячними променями на фоні грозового неба і припорошених золотом дерев на чорній ріллі. І кожен день воно все різне і я не втомлююсь цим милуватись. Бачив ж небо в дуже багатьох місцях, тут це щось неймовірне.

І мені дуже цікаво зрозуміти що дає змогу бачити, чи уявляти собі, цю красу, а що перетворює її у буденність від якої слід чекати дощу чи вітру. Це стосується не тільки неба, навіть милування якоюсь гілкою дивної форми, викликає здивування у  людей. Тварини, так ті просто тварини, що в них красивого.

Й не скажеш, що люди якісь забиті. заморені долею і важкою працею, ні, достатньо або в міру світлі ну і темні, але вони зовсім інші. Потрібно буде подосліджувати, що може їх вразити чи зачудувати.

господарювання.

Більшість справ в нашому Христанівському родовому маєтку, дрібні і не помітні, про них і не розкажеш особливо і не покажеш, але вільного часу у результаті не має)))

Доробляю комору, вже поштукатурив і побілив першим шаром, потрібно буде пройтись вапном ще раз. 

Обійшов вікна і залив силіконом дірки, а рідкими цвяхами діри, тепер не гуляє вітер і стало тепліше.

Горіхів уже мішка 2-3 великих і я вирішив що біс з рештою, бо визбирати всі не встигаю, а їх ще по скромним оцінкам мішків 5 що найменше.

Суботнє

От що значить з'їздив без жінки у Лохвицю, потратив купу грошей, накупив мішок самонарізів, болтиків. петельок, кутників. Саме головне купив бойлер, щоб не мучитись і не тиснути гроші. Тепер потрібно купити змішувачі і трубки, але то вже на днях, не все одразу.

Бензопилу не купив, не поміщаюсь у бюджет, мабуть на наступний місяць. Зате купив плівку теплоізоляційну і буду по прикладу сусідів утепляти вхідні двері, оббивши їх нею. Також покрию нею люк на горище і розріжу його навпіл, бо дуже великий і проблема його відкривати, а ще більша закривати, то розпиляю і поставлю петлі, щоб можна було відкривати по частинах, залежно від потреби.

Знайшов де купити ДВП і бруски, щоб самому зробити міжкімнатні двері. Не дорого, тільки потрібно домовитись за машину, бо в мою не влізуть листи. Так що все помаленьку рухається.

Господарювання

Дощить вже декілька днів. Робота помаленьку робиться, але свіжими фото Вас порадувати не можу. бо це в більшості купа якихсь дрібних справ.

Затягнув глиняною штукатуркою підлогу в коморі, точніше краї, де не лягли дошки, тепер чекаю щоб висохла. Завтра планую ще штукатурити там кусок стіни і можна вже буде білити і починати планувати з чого і як робити полиці.

Погріб поки-що стоїть, можливо ближчими днями повторно побілю камеру, тільки потрібно купити синьки до вапна, щоб отримати яскраво білий колір. А коридор і сходи ще чекають свого майстра, який досі вибирає картоплю в полях, з чим я можу йому тільки поспівчувати у таку погоду, земля важка.

Борюсь з своїм куркульським характером, горіхів вже і так дівати нікуди, а продавати їх ми  не збираємось, хоча для місцевих мешканців то серйозний бізнес. люди продають заготівельниками на 1000-4000 гривень. А я просто не можу пройти повз коли на землі лежать гріхи. пропадуть ж, от і таскаю в дім. Завтра планую взяти мішок і піти на другу ділянку, там ще десь дерев 6, то зберу скільки спина витримає нахилятись.

Вдалось мені нажити купку нічийного вугілля у сусідській покинутій хаті, приволік домів вже дві тачки. завтра поїду ще, тільки б здоров'я вистачило на всі мої плани на завтра)))), то тепер освоюю паління вугіллям, бо дров у мене кіт наплакав, а ми ще не зрозуміли для себе чи є зміст купувати дрова, чи все ж сподіватись доробити газ, але то справа наступного тижня. А ці дні в нас тепло, сухо і пахне яблуками. Ходжу по двору і збираю що впали, шкода, дуже смачні, от і сушу на печі, ням.

Дозріваю, що мені потрібна бензопилка, зараз я маю електро пилу, тесть дав, але то не варіант в таку погоду, і по деревах не особливо полазиш з переносками, тому почав чухати потилицю над виробником і сумою, що доведеться потратити.

Сподіваюсь, що цього місяця все ж поставлю бойлер. Потрібно зібратись з часом і поїхати у Лохвицю прицінитись до змішувачів, бо все решту я вже пригледів. А змішувачі дорогуваті десь по 300 гр получаються. А я хочу касетні, бо вода тут з великим вмістом вапна і керамічні кажуть па па вже за два місяці. Сподіваюсь поміститись у суму  до 1600-1700 гривень на все. То може завтра і поїду з ранку по гуртівням, поки Оксана з Енеєм у Києві.

Ситуація з міжкімнатними дверима (потрібні по вимозі газовиків щоб нарешті ввімкнути нам газ), поки не прояснилась. Оскільки рами в нас хтось поставив нестандартні, ще й обидві різних розмірів, то купити готове не варіант, а за виготовлення навіть картонних просять шибко дорого. Буду мабуть сам пробувати, куплю, як воно там називається, планки і зашию пресованим картоном і нехай газовики вб'ються головою в стіну.

Досягненням цього тижня я можу вважати те що запрацювала піч і я освоїв рецептуру старовинного рецепту шуткатурки і розчину з глини, дякувати пану Павлу Івановичу Усякому, що робив нам піч і поділився премудростями. Він взагалі людина не ординарна і несподіваний романтик, розповідав мені на що схожі хмари, поки я відвозив його до дому. Мене це вразило, бо тут люди сприймають небо, як щось належне. як у місті ліхтарі. а хмари то тільки для погоди. А в нього там і замки і ліси і гори.

Піду їсти нажористий борщ, що жінка наварила перед відїздом.

Господарювання

Це буде коротка хвалебна ода Сергію Мешкову. Він подарував мені на день народження пістолет для заклепок. Я вже два дня мучився, як переробити трубу витяжки на кухні, бо по нормам має бути 150ка і на 2 метри догори, а в мене в стіні 125 ка вмурована і як їх сумістити я не уявляв. А батько підказав, заклепками. І я вам скажу, то є супер, просто, швидко і надійно.

Я так бачу що в мене тут дві палочки виручалочки, по технічній частині, це Сергій і мій сусід пан Микола, в обох руки з потрібного місця.

Чи мудрі думки

Вирішив трохи урізноманітнити свій блог і додати ще одну рубрику - Чи мудрі думки. А то лізе у голову всяке, цікаво потім буде як змінилось світосприйняття.

Життя в місті це мов брижі на поверхні озера, напрям руху яких змінюється від подуву вітру чи кинутого каменя, а ритм сільського життя, це мов океанська хвиля, яку майже не можливо збити з напрямку і сила потужності якої йде від самої природи.

Прагнення людини заганяти все в рамки, пояснення і правила, руйнує саму можливість розширювати світ і знаходити нове. Тільки коли ще не придумано правил, можна дійсно потрапити в незвідане, чи зробити відкриття.

Ось таке лізе у голову Христанівському дауншифтеру.

Осінь

   В нас осінь, дощі, рідке сонечко і дуже багато роботи, нереально багато, бо доводиться суміщати свою основну роботу і справи по господарці. Тому пишу зараз рідко, просто в вечері вже не має сил, але постараюсь виправитись.

   

   Не буду описувати купу дрібних щоденних справ, тільки головне.

4 вересня 2013 року.

   В Христанівці настала осінь, мабуть зрештою, як і по більшості країни. В нас дощі вже декілька днів і холодно. Сподіваюсь пічник вже повернувся з Київських халтур і ми нарешті приведемо нашу піч до вимог відповідних служб, щоб продовжити епопею включення газу.

   Писати особливо не було про що, але все ж.

   Провели експеримент і заквасили 30 літрову бочку помідорів і винесли в льох, чекаємо, що з того вийде. Оксаночка понароблювала по декілька банок всіляких закруток з помідорів, того, що робиться без стерилізації. Тут всі довколишні села, роблять консервацію на холодно, без стерилізування, додають таблетки аспірину в банки, але я так прикинув в цьому мало корисного для здоров'я.

   Визначились з ім'ям для киці, вона тепер ЕЙ (Ельвіра Йосипівна).

   Поласували грибочками, дощовиками і печерицями, що ростуть тут просто по дорогам, хоч бери і організовуй тури зеленого чи сільського туризму.

Еней з мамою їх збирають, коли дощ не льє.