Піднебесна Христанівка, осіння

Справи накопичуються, а осінь затягує в свій вир подій. В нашому родинному маєтку період метушні.

Дні стали коротші і тому встигати почав менше, та тим не менше.

Засадив саджанцями ожини ділянку попри дорогу, сподіваюсь за два роки мати альтернативу забору, як вийде побачимо. Висадив більше 10 кущів з інтервалом 2-3 метри, спонсор посадки Андрій. Він як раз освоює мистецтво створення і ведення блогу, тому скоро матимете можливість читати записи професіонала в садовій справі. На весну замульчую, мабуть соломою, і заб'ю високі тички з розтяжками, щоб ожина росла в гору, кажуть до 4-7 метрів пагін за сезон виростає.

Сад збільшився ще на 3 деревця, це так звана Шпанка. Рання солодка і велика вишня, спонсор посадки дядя Ваня і тьотя Люба, наші сусіди. Тут цього сорту по селі багато, але всі кажуть, що у них найкращі, то ж сподіваюсь приживуться.

Тепер роздумую чи ще щось садити чи вже дати годі, бо скоро можуть морози початись.

Копання хрону, то адська праця, він так глибоко сидить, той корінь, а в нас така масна земля, що годі з неї лопат витягти. Та все ж накопав пару десятків корінців, в ящик з піском їх та у погріб, як стане здоров'я. то ще накопаю, бо хрін люблю. Вже навіть зробив першу пробну партію цвіклів з власних продуктів, ням ням.

Оксаночка робила свято Хеловін, для місцевих дітей, деталі і фото у неї в блозі дивіться.

Сусід Микола, дістав дубового стовба, Оксана хотіла зробити ліхтар на подвір'ї, щоб малий міг і у вечері бавитись. Тепер ламаю голову де  його так поставити щоб було зручно і що за ліхтар на нього вішати, щоб і світло і економно. Сама дубиняка метра 4+, заледве підняв її.

Почав клеїти плівку на вікна, про яку писав раніше, виявились певні вади. В деяких місцях рама не рівна і скотч не тримає, в решті рами плівка просто відриває скотч від старої фарби, коли натягується. Думаю спробувати з штапіками, до однієї з сторін штапіка приклею двосторонній скотч, сам штапік притискає плівку, а його я прибиваю до рами.Думаю буде тримати, завтра мотнусь Лохвицю за штапіками.

Поступово вся метушня у селі затихає, городні роботи завершуються, тепер тільки дровами всі займаються, постійно чути пили і сокири, бо ж зима скоро.

Приїжджали до нас журналісти з "Уікенду", говорили-балакали. то ж скоро мабуть буде матеріал, а якщо поталанить, то і свіжих фоточок від їх фотографа, милої дівчини Каті. Цікаво подивитись, що впадає у око і об'єктив іншим людям.