Осінь

   В нас осінь, дощі, рідке сонечко і дуже багато роботи, нереально багато, бо доводиться суміщати свою основну роботу і справи по господарці. Тому пишу зараз рідко, просто в вечері вже не має сил, але постараюсь виправитись.

   

   Не буду описувати купу дрібних щоденних справ, тільки головне.

4 вересня 2013 року.

   В Христанівці настала осінь, мабуть зрештою, як і по більшості країни. В нас дощі вже декілька днів і холодно. Сподіваюсь пічник вже повернувся з Київських халтур і ми нарешті приведемо нашу піч до вимог відповідних служб, щоб продовжити епопею включення газу.

   Писати особливо не було про що, але все ж.

   Провели експеримент і заквасили 30 літрову бочку помідорів і винесли в льох, чекаємо, що з того вийде. Оксаночка понароблювала по декілька банок всіляких закруток з помідорів, того, що робиться без стерилізації. Тут всі довколишні села, роблять консервацію на холодно, без стерилізування, додають таблетки аспірину в банки, але я так прикинув в цьому мало корисного для здоров'я.

   Визначились з ім'ям для киці, вона тепер ЕЙ (Ельвіра Йосипівна).

   Поласували грибочками, дощовиками і печерицями, що ростуть тут просто по дорогам, хоч бери і організовуй тури зеленого чи сільського туризму.

Еней з мамою їх збирають, коли дощ не льє.

Серпневі справи

Вже відчувається осінь у Христанівці, ночі холодні до 13 градусів, а днем спекотно, подекуди вже жовтіє листя, та важко зрозуміти чи то від спеки чи таки пора.

В мене пора заготовки, того що ще встигаю зібрати. Набрав трохи звіробою, шавлії, поставив подорожник на масло. Вже заготовив сім літрів листя смородини на зиму, трохи м'яти, пустирника. Глід ще не поспів, тому чекаю, а терен вже можна збирати, залишилось тільки добратись до нього, також планую зібрати трохи ягід бузини чорної і знайти чебрецю.

На горищі гаражу, дуже гарно все сушити, під дахом спекотно і вітерець продуває.

Потрібно вже собі спланувати посадку дерев і того які саме сажанці шукати, а я ще не впевнений де їх садити, бо не бачив зиму і весну тут, та відкладати ще на рік теж не хочу, тому буду підглядати, як у сусідів.

Замовив собі виноградних чубуків, весною спробую зробити невеликий виноградник з декількох сортів, місце якраз дуже підходить, сонце цілий день. В моєму сприйнятті родовий маєток повинен мати виноградник і плетене крісло качалку)))

Сьогодні вже купили два мішка цибулі і тепер думаємо, як її правильно зберігати, бо шкода щоб пропала. Докупив гусям корму, 60 літрів мішанки. буду тепер годувати в волю нехай набирають масу до осені.
Ще одна ознака осені, ми купили собі по парі гумових чобіт, тепер ми до дощів і болота готові.

Роздумую над доцільністю заводити свою пасіку, ну не пасіку, а так один вулик на пробу.

Сьогодні вже шість років, як ми з Оксаною одружились і це дуже важлива подія у нашому житті, бо особисто я завдячую їй всім своїм внутрішнім і зовнішнім зростанням.

Вихідні

У вихідні можна відпочити від роботи і поробити щось по господарці. З ранку вирішив трохи покосити, бо змій багато, потрібно позбавити їх місць схованок.

 Доки я косив за хатою, Оксана зробила для Енея таку халабуду.

Тижневий звіт

І так, минув тиждень, писати було ніколи, тому надолужу зараз. Попереджую, багато фото!!!

 Доробив я поріг, нагадаю як виглядало те страховисько.

Чебурашка

Було дуже багато роботи по роботі і відпрацьовував свої відгули, що набрав коли Оксана хворіла. До того ж в Христанівці стоїть жахлива спека, в нас 38 в тіні, тому ніяких особливих робіт не робилося, але прийшла неділя і справа зрушилась.

Почну з Чебурашки, це оця киця що спить, ми вже давно її замовили у пані Віри, ми в неї вершки і яйця купуємо, то в суботу її віддали з настановою, - Запам'ятайте - це Чебурашка, - чому Чебурашка ніхто пояснити не може. Сій страшний звір поки що шипить на всіх наших звірів, хоч вона і росла в оточені декількох дорослих кішок і псів, але шипить і все, найбільше на нашу кішку Пуцьку. Знайшла собі місце на підвіконнику де і спить тепер.

Була в нас купка гостей у суботу, приїхало чарівне подружжя Сорок з своїм синочком, навезли гостинців,купу презентів дитячих і Надійка з Ільком. Оксана їх зводили на річку, показала наші красоти.
Шкода але на неділю залишились тільки Нідія і Ілько.

В неділю з ранку сходив до лісу і вирубав велику тичку, для центру тенту, і після декількох спроб і експерементів, натягнув його, мабуть єдиним способом при якому це полотнище буде триматись і не порветься, хоча в останньому я не впевнений.

Але тінь є, і тепер можна перед домом посидіти і раніше вечора.

Власне любі гості, що прикрасили наші вихідні, а мені і допомогли. Ілько, як колега колезі, допоміг в діагностуванні одінєї болячки, що у Христанівці є у багатьох людей, то тепер вже точно знаю з якого боку братись.

Це Надя пробує зловити гусей, гуси кажуть ги ги ги і ходять колами.

Вроді все. Якісь подальші зміни будуть після зарплати, бо потрібно нарешті купити дощок і зробити двері в льох, підлогу в коморі, будку собаці і полиці у дім. Та це якщо знову щось не передбачуване не з'їсть гроші. Ще куплю тачку, бо сусідську постійно тримати не пасує, а без тачки тут скрутно.
Буду брати одноколісну, практика показала, що попри свою меншу вантажопідйомність, в неї в рази більша маневреність і прохідність.
Ще потрібно дві драбини у підвал, бажано метал або дуб, і для загального користування, а ще краще три, але то мабуть з часом, бо ще досі не знаю яку буде дешевше зробити, дерев'яну чи металічну з профілю.
Метр плитки на поріг. щоб було надійно, ну і Оксана хоче бойлер, але то якщо ми помістимось у суми, бо ж ще потрібно завершити історію з газом, та з переоформленням будинку.
Всім чмоки з заповідних місць і не партесь на асфальті. 

Згадуючи Ізопа

Осінь все ближче і я розумію, що цього року ми ще зовсім не готові щось заготовлювати на зиму, бо нема де, та й ще не знаємо які тут ті Христанівські зими і що може бути потрібним. Картоплю, то само собою, сподіваюсь до морозів зроблю двері у льох, цибуля теж з часником очевидні. Потрібно тільки взнати де їх брати, бо якщо з картоплею все просто і у нас в селі її вирощують на продаж безліч сортів, то з іншим будемо взнавати.

А ось мука, цукор, якісь крупи, то вже хз. Кажуть, що дороги розчищають зимою, але дуже не хочеться раптом опинитись без продуктів, бо все ж 14 км поміж полями, і дорога не дуже. Але в мішках миші все пожеруть, бо ще їх не вивели, а в чомусь іншому тримати, то потрібно, знову ж, радитись.

Ото голова і пухне. Зате вже засушив трилітрову банку м'яти і пустирника, буде на чайок, назбирав листя смородини, теж сушу. Медом ми теж запаслись, взяли 3 літри свіжого і маємо ще десь літра півтора минулорічного.

Поріг робиться