Суботнє

От що значить з'їздив без жінки у Лохвицю, потратив купу грошей, накупив мішок самонарізів, болтиків. петельок, кутників. Саме головне купив бойлер, щоб не мучитись і не тиснути гроші. Тепер потрібно купити змішувачі і трубки, але то вже на днях, не все одразу.

Бензопилу не купив, не поміщаюсь у бюджет, мабуть на наступний місяць. Зате купив плівку теплоізоляційну і буду по прикладу сусідів утепляти вхідні двері, оббивши їх нею. Також покрию нею люк на горище і розріжу його навпіл, бо дуже великий і проблема його відкривати, а ще більша закривати, то розпиляю і поставлю петлі, щоб можна було відкривати по частинах, залежно від потреби.

Знайшов де купити ДВП і бруски, щоб самому зробити міжкімнатні двері. Не дорого, тільки потрібно домовитись за машину, бо в мою не влізуть листи. Так що все помаленьку рухається.

Господарювання

Дощить вже декілька днів. Робота помаленьку робиться, але свіжими фото Вас порадувати не можу. бо це в більшості купа якихсь дрібних справ.

Затягнув глиняною штукатуркою підлогу в коморі, точніше краї, де не лягли дошки, тепер чекаю щоб висохла. Завтра планую ще штукатурити там кусок стіни і можна вже буде білити і починати планувати з чого і як робити полиці.

Погріб поки-що стоїть, можливо ближчими днями повторно побілю камеру, тільки потрібно купити синьки до вапна, щоб отримати яскраво білий колір. А коридор і сходи ще чекають свого майстра, який досі вибирає картоплю в полях, з чим я можу йому тільки поспівчувати у таку погоду, земля важка.

Борюсь з своїм куркульським характером, горіхів вже і так дівати нікуди, а продавати їх ми  не збираємось, хоча для місцевих мешканців то серйозний бізнес. люди продають заготівельниками на 1000-4000 гривень. А я просто не можу пройти повз коли на землі лежать гріхи. пропадуть ж, от і таскаю в дім. Завтра планую взяти мішок і піти на другу ділянку, там ще десь дерев 6, то зберу скільки спина витримає нахилятись.

Вдалось мені нажити купку нічийного вугілля у сусідській покинутій хаті, приволік домів вже дві тачки. завтра поїду ще, тільки б здоров'я вистачило на всі мої плани на завтра)))), то тепер освоюю паління вугіллям, бо дров у мене кіт наплакав, а ми ще не зрозуміли для себе чи є зміст купувати дрова, чи все ж сподіватись доробити газ, але то справа наступного тижня. А ці дні в нас тепло, сухо і пахне яблуками. Ходжу по двору і збираю що впали, шкода, дуже смачні, от і сушу на печі, ням.

Дозріваю, що мені потрібна бензопилка, зараз я маю електро пилу, тесть дав, але то не варіант в таку погоду, і по деревах не особливо полазиш з переносками, тому почав чухати потилицю над виробником і сумою, що доведеться потратити.

Сподіваюсь, що цього місяця все ж поставлю бойлер. Потрібно зібратись з часом і поїхати у Лохвицю прицінитись до змішувачів, бо все решту я вже пригледів. А змішувачі дорогуваті десь по 300 гр получаються. А я хочу касетні, бо вода тут з великим вмістом вапна і керамічні кажуть па па вже за два місяці. Сподіваюсь поміститись у суму  до 1600-1700 гривень на все. То може завтра і поїду з ранку по гуртівням, поки Оксана з Енеєм у Києві.

Ситуація з міжкімнатними дверима (потрібні по вимозі газовиків щоб нарешті ввімкнути нам газ), поки не прояснилась. Оскільки рами в нас хтось поставив нестандартні, ще й обидві різних розмірів, то купити готове не варіант, а за виготовлення навіть картонних просять шибко дорого. Буду мабуть сам пробувати, куплю, як воно там називається, планки і зашию пресованим картоном і нехай газовики вб'ються головою в стіну.

Досягненням цього тижня я можу вважати те що запрацювала піч і я освоїв рецептуру старовинного рецепту шуткатурки і розчину з глини, дякувати пану Павлу Івановичу Усякому, що робив нам піч і поділився премудростями. Він взагалі людина не ординарна і несподіваний романтик, розповідав мені на що схожі хмари, поки я відвозив його до дому. Мене це вразило, бо тут люди сприймають небо, як щось належне. як у місті ліхтарі. а хмари то тільки для погоди. А в нього там і замки і ліси і гори.

Піду їсти нажористий борщ, що жінка наварила перед відїздом.

4 вересня 2013 року.

   В Христанівці настала осінь, мабуть зрештою, як і по більшості країни. В нас дощі вже декілька днів і холодно. Сподіваюсь пічник вже повернувся з Київських халтур і ми нарешті приведемо нашу піч до вимог відповідних служб, щоб продовжити епопею включення газу.

   Писати особливо не було про що, але все ж.

   Провели експеримент і заквасили 30 літрову бочку помідорів і винесли в льох, чекаємо, що з того вийде. Оксаночка понароблювала по декілька банок всіляких закруток з помідорів, того, що робиться без стерилізації. Тут всі довколишні села, роблять консервацію на холодно, без стерилізування, додають таблетки аспірину в банки, але я так прикинув в цьому мало корисного для здоров'я.

   Визначились з ім'ям для киці, вона тепер ЕЙ (Ельвіра Йосипівна).

   Поласували грибочками, дощовиками і печерицями, що ростуть тут просто по дорогам, хоч бери і організовуй тури зеленого чи сільського туризму.

Еней з мамою їх збирають, коли дощ не льє.

Серпневі справи

Вже відчувається осінь у Христанівці, ночі холодні до 13 градусів, а днем спекотно, подекуди вже жовтіє листя, та важко зрозуміти чи то від спеки чи таки пора.

В мене пора заготовки, того що ще встигаю зібрати. Набрав трохи звіробою, шавлії, поставив подорожник на масло. Вже заготовив сім літрів листя смородини на зиму, трохи м'яти, пустирника. Глід ще не поспів, тому чекаю, а терен вже можна збирати, залишилось тільки добратись до нього, також планую зібрати трохи ягід бузини чорної і знайти чебрецю.

На горищі гаражу, дуже гарно все сушити, під дахом спекотно і вітерець продуває.

Потрібно вже собі спланувати посадку дерев і того які саме сажанці шукати, а я ще не впевнений де їх садити, бо не бачив зиму і весну тут, та відкладати ще на рік теж не хочу, тому буду підглядати, як у сусідів.

Замовив собі виноградних чубуків, весною спробую зробити невеликий виноградник з декількох сортів, місце якраз дуже підходить, сонце цілий день. В моєму сприйнятті родовий маєток повинен мати виноградник і плетене крісло качалку)))

Сьогодні вже купили два мішка цибулі і тепер думаємо, як її правильно зберігати, бо шкода щоб пропала. Докупив гусям корму, 60 літрів мішанки. буду тепер годувати в волю нехай набирають масу до осені.
Ще одна ознака осені, ми купили собі по парі гумових чобіт, тепер ми до дощів і болота готові.

Роздумую над доцільністю заводити свою пасіку, ну не пасіку, а так один вулик на пробу.

Сьогодні вже шість років, як ми з Оксаною одружились і це дуже важлива подія у нашому житті, бо особисто я завдячую їй всім своїм внутрішнім і зовнішнім зростанням.

Вихідні

У вихідні можна відпочити від роботи і поробити щось по господарці. З ранку вирішив трохи покосити, бо змій багато, потрібно позбавити їх місць схованок.

 Доки я косив за хатою, Оксана зробила для Енея таку халабуду.

Тижневий звіт

І так, минув тиждень, писати було ніколи, тому надолужу зараз. Попереджую, багато фото!!!

 Доробив я поріг, нагадаю як виглядало те страховисько.

Чебурашка

Було дуже багато роботи по роботі і відпрацьовував свої відгули, що набрав коли Оксана хворіла. До того ж в Христанівці стоїть жахлива спека, в нас 38 в тіні, тому ніяких особливих робіт не робилося, але прийшла неділя і справа зрушилась.

Почну з Чебурашки, це оця киця що спить, ми вже давно її замовили у пані Віри, ми в неї вершки і яйця купуємо, то в суботу її віддали з настановою, - Запам'ятайте - це Чебурашка, - чому Чебурашка ніхто пояснити не може. Сій страшний звір поки що шипить на всіх наших звірів, хоч вона і росла в оточені декількох дорослих кішок і псів, але шипить і все, найбільше на нашу кішку Пуцьку. Знайшла собі місце на підвіконнику де і спить тепер.

Була в нас купка гостей у суботу, приїхало чарівне подружжя Сорок з своїм синочком, навезли гостинців,купу презентів дитячих і Надійка з Ільком. Оксана їх зводили на річку, показала наші красоти.
Шкода але на неділю залишились тільки Нідія і Ілько.

В неділю з ранку сходив до лісу і вирубав велику тичку, для центру тенту, і після декількох спроб і експерементів, натягнув його, мабуть єдиним способом при якому це полотнище буде триматись і не порветься, хоча в останньому я не впевнений.

Але тінь є, і тепер можна перед домом посидіти і раніше вечора.

Власне любі гості, що прикрасили наші вихідні, а мені і допомогли. Ілько, як колега колезі, допоміг в діагностуванні одінєї болячки, що у Христанівці є у багатьох людей, то тепер вже точно знаю з якого боку братись.

Це Надя пробує зловити гусей, гуси кажуть ги ги ги і ходять колами.

Вроді все. Якісь подальші зміни будуть після зарплати, бо потрібно нарешті купити дощок і зробити двері в льох, підлогу в коморі, будку собаці і полиці у дім. Та це якщо знову щось не передбачуване не з'їсть гроші. Ще куплю тачку, бо сусідську постійно тримати не пасує, а без тачки тут скрутно.
Буду брати одноколісну, практика показала, що попри свою меншу вантажопідйомність, в неї в рази більша маневреність і прохідність.
Ще потрібно дві драбини у підвал, бажано метал або дуб, і для загального користування, а ще краще три, але то мабуть з часом, бо ще досі не знаю яку буде дешевше зробити, дерев'яну чи металічну з профілю.
Метр плитки на поріг. щоб було надійно, ну і Оксана хоче бойлер, але то якщо ми помістимось у суми, бо ж ще потрібно завершити історію з газом, та з переоформленням будинку.
Всім чмоки з заповідних місць і не партесь на асфальті. 

Згадуючи Ізопа

Осінь все ближче і я розумію, що цього року ми ще зовсім не готові щось заготовлювати на зиму, бо нема де, та й ще не знаємо які тут ті Христанівські зими і що може бути потрібним. Картоплю, то само собою, сподіваюсь до морозів зроблю двері у льох, цибуля теж з часником очевидні. Потрібно тільки взнати де їх брати, бо якщо з картоплею все просто і у нас в селі її вирощують на продаж безліч сортів, то з іншим будемо взнавати.

А ось мука, цукор, якісь крупи, то вже хз. Кажуть, що дороги розчищають зимою, але дуже не хочеться раптом опинитись без продуктів, бо все ж 14 км поміж полями, і дорога не дуже. Але в мішках миші все пожеруть, бо ще їх не вивели, а в чомусь іншому тримати, то потрібно, знову ж, радитись.

Ото голова і пухне. Зате вже засушив трилітрову банку м'яти і пустирника, буде на чайок, назбирав листя смородини, теж сушу. Медом ми теж запаслись, взяли 3 літри свіжого і маємо ще десь літра півтора минулорічного.

Поріг робиться

Погода і сходи

Відправив дружину з малим у Київ, на декілька днів. Думав, ото намайструюсь, поки їх не має, досхочу. Якраз запланував сходи переробити. Угу, якраз, у вечері, як влупив дощ, як похолодало, бррр.

Ото тепер з ранку сиджу з горням гарячої кави і канапками з вершками.  Тут в Христанівці, сеператорні вершки ідуть як масло, вони намазуються ножем і смачнющі, або як кажуть місцеві - ловкі. Це аналог круто, супер, наприклад дуже ловко машина нагрілась. А я такий сиджу і думаю, чого ж тут ловкого при такій спеці і вже аж потім до мене доходить, або ловкий салат. Отак і вчу місцеву мову, в процесі стараючись говорити зрозумілими для них словами, бо навіть не зауважував скільки в моїй мові англомовних термінів чи сленгових слів. Та Христанівські мешканці мають одну перевагу над нами, вони спокійно переходять з свого діалекту на загально доступну в спілкуванні з тобою. Прийшов ти по яйця, жіночка стоїть і мило щебече з тобою, потім повертається до чоловіка і видає тираду з якої ти розумієш тільки слово - куди.

Навіс

В зв'язку з неможливістю дістати, в дану пору року, потрібний матеріал для тину, я шукав альтернативу і надибав вироби з тростини.

Це і мати і циновки і ще купа різного. А в нас тут тростини цілі ліси, такої по метра 3-4, то ж шукатиму хто її косить і буду пробувати, бо дивився на виготовлення, вроді нічого особливо складного, тільки руку набити.

Якщо з тростиною вийде, як я сподіваюсь, то це відкриває великий простір до облаштування території маєтку. Це і забори (більше декоративний, але мене на перший час влаштує), і оформлення навісу який я роблю і багато іншого або мало, залежить як піде і чи сподобається.

Найбільше мене зацікавило те, що це будівельний матеріал, роблять дерев'яний корпус, курника наприклад. і обшивають його матами з тростини, а поверху глиною штукатурять і стоїть десятиліттями.

Ще з ранку мав можливість практично довідатись як це - слизький мов в'юн, звивається як в'юн посолений і спостерігати зомбі тарілку з головами в'юнів, що рухаються вже майже пів години.

За ці пару днів поставив чотири стійки, що будуть основою для навісу.

Пліт 2

Так виглядало в перший день мого приїзду у Христанівку, два місяці тому.

тепер виглядає так

 стежка від порогу до криниці, теж два місяці тому

 Повикорчовував колеса, частина піде на гірку і позабивав опорні палки.

 Похід у ліс займає десь хвилин сорок, знайти, зрубати, почистити, принести. Довго і марудно.

 Прикинув, що на цей кусок плоту мені потрібно ходок 15-20 в тих об'ємах що я можу донести і декілька днів на все.

Практика показала, що плести навіть з ліщини дуже часо затратно, бо вона не росте тут у достатній кількості. Тому буду думати над вербою або вільхою, кажуть біля ріки її багато. Бачив здалеку загорожі зроблені з вільхи (плетені) нічого так, сімпатішно. Залишилось довідатись кого можна підрядити заготовити мені цей ресурс за небагато грошей. Ще спробую зблизька роздивитись той забор і можливо зроблю собі такий, на перший час цілком піде, поки ситуація з деревиною проясниться, та й думаю що він буде значно дешевший чим навіть штахетник.
Залишилось тільки дочекатись коли місцевий столяр прийде в адекватний стан, бо йому вчора мало око не вибили в сімейній розмові))))

Знайшов де взяти відроботку (використане машинне масло), щоб обробити ту частину дерева, що буде в землі, щоб не гнила.

Сусід пообіцяв привезти декілька бельок з лісу, щоб можна було зробити навіс перед порогом, тент я вже маю, та прикидки показали, що кріпити його потрібно до жорсткої основи, бо місцеві вітри порвуть любі розтяжки. Тому зараз у роздумах над конструкцією і реалізацією цієї споруди.
P.S. Вияснив, що таку лозу на забори, збирають тільки зимою, коли болото замерзне, тому буду випитувати ще варіанти.
Бельки ранком лежали в дворі, то ж тепер треба тільки все підготувати і продумати саму конструкцію.

Колісна вежа

Після спорудження першого, в нашому Христанівському родовому маєтку, плоту, в мене з'явились автомобільні колеса, які або викидати. або під щось прилаштовувати. Тому відібравши ті де не стирчить металічна сітка почав мудрувати.

Як за помахом сокири

Поки жінка хворує і спить, вирішив поекспериментувати з плотом, бо ж який родовий маєток без плоту. Викинув ті колеса, що невідомо хто вкопав.

Ось ці, вже давно мене дратували, але все якось руки не доходили, а зараз гуси і діти почали залазити на мою клумбу, то ж вирішив діяти.

Пташиний дім

Вирішено було зробити клітку для птахів, поки ми не розживемось пташником належного вигляду, і тримати їх на вулиці. В справу пішли планки з упаковки газової плити і сітка металічна.
Далі просто фото процесу і помічників.

Три куба

Вчора пізно у вечері, вже у повній темряві, ви ж пам'ятаєте, що ліхтарів у Христанівці не має, привезли мені машину піску. Зіл здоровезний, заледве зарулив задом у двір і вивалив 3 куба піску, то десь 7 тон.

Брак інформації

Завжди знав, що інформація то сила, а з переїздом на село зовсім забув про це. Все ж на асфальті мізки розслабляються і зникає певна соображалка.

 В наш імпровізований пташник, що містився у літній кухні, повадилась куниця чи ласка. подавили 4х курчат і 1 каченя, від курчат і сліду не залишилось, а каченя знайшов з розірваним горлом. Перенесли всю птицю в комору до хати, бо інших варіантів на ніч не має поки що. Оце ми зовсім забули, що по селах багато хто полює на молодняк птиці((((

Тепер вивчаємо конструкції пташників і думаємо де робити, бо літню кухню простіше розібрати чим ремонтувати. Треба все ж вибратись і з'їздити на лісопилку взнати ціни на дерево, тепер я хоч знаю що за породи мені потрібні і приблизний метраж.

Майстер класи

Зараз ніколи писати, бо приїхали до нас у Христанівку в гості і на поміч, мій батько і мій брат.

Приїхали і одразу взялись до роботи. Детальніше я розпишу потім, а зараз так коротесенько. Зібрали 2 кутових полички (сьогодні вже повісили, фото потім)

Вражаючі відкриття

Чи зустрічали ви людину яка ніколи не пробувала мигдаль, або не їла кроля?

Коли кажеш, яке красиве небо, то доводиться пояснювати чому воно красиве і що у місті ти бачиш небо тільки над головою. А про висотні будинки вони просто не вірять.

Діти 11-13 років запитали чи є город у нашої гості, і довго сміялись на її відповідь, що не має. - А що ж ти їси? І відповідь, що їжа купується в магазині ввела їх у роздуми, але вони не повірили.
Про несумісність мов я взагалі мовчу, більшість сучасних слів тут не зрозуміла і доводиться уважно будувати речення.

Я ніколи не думав, що ще існують настільки не зіпсуті цивілізацією люди, які навіть не підозрюють про існування більшості зол сучасного світу. В них тут все просто, робота, робота, робота, сон, робота.

Коротко про вихідні

Попереджаю, буде багато фоток.
В нас затишшя в очікуванні зарплат, бо гроші плавно закінчились.
З новими птахами вийшов конфуз. Наш кобель Шит Цу Камі, утоптав і з апетитом з'їв двох курчат, через недосконалу конструкцію ящика де вони утримувались. За що був битий і вигнаний у дім, а ящик перероблено.

Останнє виживше було вже таке нещасне  і мокре, що думали не виживе. Добрий сусід Сергій (місцевий) дав ще трьох курят дводенок, тепер їм веселіше.